Я точно ніколи не була тут… Я абсолютно впевнена, що ніколи не бачила цієї людини… Чому ж пейзаж за вікном здається до болю знайомим?
Звідки у нас періодично виникає відчуття, що ми пам’ятаємо події, які насправді відбуваються з нами вперше? Чому виникає це відчуття? Можливо, це якась підказка нашої підсвідомості і яке воно має значення? Чому досі немає наукового пояснення феномену дежавю?
Дежавю — це французький термін, який дослівно перекладається як “вже бачив”. Те дивне відчуття, що ти все це вже бачив, і водночас тверда впевненість, що всі події відбуваються вперше. Напевно, такий стан траплявся хоч раз у житті практично з кожним із нас.
Відчуття дежавю
Відчуття дежавю може проявлятися по-різному, воно може викликати збентеження, розгубленість, смуток, а може і приємну ніжність та навіть потяг до протилежної статі. Несподівана поява цих відчуттів викликає тривогу, адже мозок переконує нас, що раніше такого не могло бути. Найчастіше ми швиденько відмахуються від цієї думки, щоб не навантажувати себе зайвим.
Чим частіше ми відчуваємо ефект дежавю, тим більш викривленим починає здаватися реальне життя. Сприйняття дійсності стає нечітким і розмитим. І чим довше ми на цьому зосереджуємо свою увагу, тим більше дежавю починає нагадувати нам реальність. І наш мозок буде прокручувати ці відчуття й образи знову і знову, намагаючись згадати, звідки це взялося. Іноді навіть здається — от ще трішки й згадаю, але ні. Неможливо згадати неіснуючі події.
Перші згадки про феномен дежавю:
- Прийнято вважати, що першим феномен “хибної пам’яті” намагався пояснити Святий Августин ще півтори тисячі років тому.
- Ще в літописах античних часів зустрічався опис явища “впізнавання не баченого раніше”. На думку Аристотеля, причиною хибних спогадів було тимчасове помутніння розуму або порушення психіки.
- Дослідники праць Платона і Піфагора висували гіпотезу, що відчуття дежавю зумовлене підсвідомими спогадами про минулі втілення душі.
- Термін дежавю з’явився в обігу у XIX столітті завдяки французу Е. Буараку, який описав феномен підміни спогадів у своїй праці “Майбутнє психічних наук”.
Чому виникає дежавю: гіпотези та теорії
Досить тривалий час побутувала думка, що дежавю — це не що інше, як особливий дар, який дозволяє передбачати майбутнє.
У минулому виникнення ефекту дежавю пояснювали релігійними або паранормальними причинами. Протягом кількох століть люди намагалися розібратися в суті цього феномену й висували незліченну кількість найрізноманітніших теорій.
- Дежавю частіше відчувають люди, які багато подорожують
Одна туристка, відвідавши Барселону, була просто вражена цим феноменом: “Чому я впевнена, що вже бачила цей пейзаж з балкона? Але це просто неможливо, я вперше в житті приїхала до цього міста!”
Дослідник Кріс Мулен, який теж намагався зрозуміти причину походження дежавю, пояснював це так — часто хибні спогади пов’язані з якимось місцем, яке нам може здаватися знайомим, хоча ми точно там ніколи не були. Хибні спогади виникають внаслідок внутрішнього дисонансу у відчуттях. З одного боку — стійке переконання, що все це вже є в закутках вашої пам’яті, з іншого — ви чітко розумієте, що це неможливо. Однак статистика підтверджує, що у людей, які часто змінюють місце перебування, справді частіше виникає ефект дежавю.
- Феномен частіше трапляється з людьми молодшого віку
У дитинстві та ранній юності дежавю виникає частіше, ніж у дорослих і літніх людей. За спостереженнями, прояв феномена хибної пам’яті у юних осіб спостерігається з частотою один раз на місяць. У міру дорослішання частота неіснуючих спогадів стає все меншою, а в старості може проявлятися лише раз на кілька місяців.
- Дежавю може бути збоєм у роботі мозку
Більш наукова гіпотеза припускає, що це явище викликане збоєм у нормальній роботі скроневої частки головного мозку, адже саме вона обробляє інформацію про повторювані спогади. Якщо передача й збереження запам’ятованої інформації порушена, то в результаті виникає плутанина між реальністю і уявою. Через цей збій і виникають “хибні спогади”.
- Паранормальні пояснення ефекту дежавю
Погодьтеся, що, незважаючи на тривалі й наполегливі спроби, знайти логічне пояснення цьому феномену не вдалося, що наштовхує на думку, що все це якась містика. З цієї позиції також існує кілька теорій. Наприклад, якщо не заперечувати існування паралельних реальностей, то можливо це якраз побічний ефект їхньої взаємодії. Тобто людина справді це пам’ятає, але подія відбулася з нею не в цій дійсності, а в паралельному світі.
